Презентація видання Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою» відбулася вчора, 7 грудня, в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. У книзі йдеться про життя та діяльність Голови Національного уряду Кримської Народної (Демократичної) Республіки (1917-1918 років) Номана Челебіджіхана.

Захід проведено в рамках акції «Мій Крим» до 100-річчя з часу відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу, яке на державному рівні відзначається 9 грудня в Україні.

Під час презентації з виданням познайомилися студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Чернігівського базового медичного коледжу Чернігівської обласної ради, військовослужбовці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України та представники громадської організації «Кримська Громада».

Уперше книгу Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою» видано у 2000 році кримськотатарською мовою у Сімферополі. Вдруге вже українською мовою цю працю надруковано в листопаді цього року в місті Ічня на Чернігівщині.

Переклад здійснено уродженцем Ічні, головою громадської організації «Українська ініціатива» Юрієм Косенком за сприяння Громадської спілки Всеукраїнської асоціації «Альраїд» та видано коштом Громадського об’єднання IDRAK (Азербайджан). За день до чернігівської презентації за участю перекладача цю книгу представлено у Верховній Раді України.

На прохання Юрія Косенка співробітники Українського інституту національної пам’яті представили видання землякам і передали два примірники у бібліотеку. Представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко підкреслив, що відкриття 9 грудня 1917 року першого Курултаю кримськотатарського народу як представницького органу знаменувало підйом кримськотатарського національного руху під час Революції 1917-1921 років, засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.

– Провідники кримськотатарського народу на чолі з Номаном Челебіджіханом бачили майбутнє Криму як спільне рівноправне майбутнє всіх його народів у демократичній республіці. Маловідомим є факт, що проголошену 26 грудня 1917 року Кримську Народну республіку визнала Українська Народна Республіка. Наприкінці грудня 1917 – у січні 1918 років кримські татари разом із українцями воювали проти російсько-більшовицького агресора. І це не випадковість, а закономірність, – зауважив представник УІНП.

Крім того, він зазначив, що тільки у XX столітті наші народи в лавах УПА спільно воювали за свободу у Другій світовій війні проти нацистів і комуністів, українські правозахисники боронили права депортованого кримськотатарського народу, а молода держава Україна допомагала кримським татарам облаштовуватися після повернення на Батьківщину. І зараз на російсько-українському фронті вони разом захищають Україну від російської агресії.

Кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець насамперед нагадав, що спільна боротьба, співпраця українців і кримських татар сягає далекої давнини – ще XVII століття, якщо не раніше:

– Ми пам’ятаємо вагомий внесок Кримського ханства у становленні тодішньої української держави під назвою Військо Запорізьке, оборони від тодішньої Речі Посполитої, а пізніше у 1659 році під Конотопом у розгромі московського війська, – наголосив Сергій Горобець.

Історик зауважив, що кримські татари втратили власну державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією з цинічним порушенням Кючук-Кайнарджійського мирного договору, яким гарантувалася незалежність Кримського ханства.

Він розповів про Номана Челебіджіхана, який був видатним кримськотатарським політичним і державним діячем, одним із організаторів першого Курултаю (аналогу Центральної Ради), першим головою уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної республіки, першим муфтієм мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Вражає, що він мав ще талант літератора і поета. Його вірш «Я поклявся!» став гімном кримськотатарського народу. Викликає повагу і захоплення той факт, що він відстоював рівні права жінок із чоловіками. Так, в листопаді 1917-го під час виборів до Курултаю до цього представницького органу було обрано чотирьох жінок — вперше в історії мусульманських народів світу.

Військовослужбовець Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України, представник громадської організації «Кримська Громада» Юрій Векленко поділився спогадом про службу в Криму в 2014 році, початок російської агресії, про консолідовану і тверду позицію всього кримськотатарського народу на захист територіальної цілості України. Він підкреслив: «Разом ми сила, перемога буде наша».

Координатор громадської організації «Кримська Громада» Світлана Кузіна поінформувала учасників про політичні репресії в анексованому Російською Федерацією Криму – політика агресора як в минулому, так і зараз залишається незмінною.

Співробітник бібліотеки Віра Губко представила книжкову виставку «Крим, який ми любимо».

Підбиваючи підсумки презентації книги про Номана Челебіджіхана, модератор заходу, завідувач відділу документів із гуманітарних наук бібліотеки Валентина Куценко наголосила, що знання минулого українського і кримськотатарського народів дає можливість нам, сучасникам, разом успішно боротися за краще майбутнє в єдиній державі Україна, захиститися від російського агресора.

За інформацією Олександра Майшева,
члена Національної спілки журналістів України