Завдяки реформам у системі Держархбудконтролю відбуваються незворотні зміни, що встановлюють чіткі та прозорі правила взаємодії з усіма учасниками будівельної галузі. І вже сьогодні ДАБІ готова стати бізнес-омбудсменом у сфері будівництва для кожного чесного інвестора. Про це заявив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев 2 листопада, перебуваючи з офіційним візитом на Чернігівщині.

Під час робочої поїздки керівник Держархбудінспекції спільно з головою Чернігівської ОДА Валерієм Кулічем та народним депутатом Олександром Кодолою зустрілися із забудовниками та архітекторами регіону, головами міських рад, об’єднаних територіальних громад і райдержадміністрацій.

Зокрема, бізнес-середовище області цікавили питання змін у містобудівному законодавстві, реалізація на місцях ефективних механізмів для інвестиційної привабливості будівельної галузі, просторове плануванням територій Чернігівської області.

«Завдяки зрозумілим і прозорим правовим механізмам у будівельній сфері України за останні місяці виокремилося кілька позитивних тенденцій. По-перше, на ринку з’явилися нові інвестори малого і середнього сегменту. По-друге, менше стало самочинної забудови. По-третє, кількісна конкуренція поступово витісняє з галузі не добропорядних забудовників та аферистів», – наголосив Олексій Кудрявцев.

Позитивні результати від законодавчих змін у містобудуванні спостерігаються вже й у регіонах. Зросла кількість як нових об’єктів незначного класу наслідків, так і загальні обсяги будівництва. За даними статистики, на Чернігівщині цей показник у 2017 році збільшився на 22,8%.

«Прийняття закону суттєво спростило життя і підприємцям, і звичайним громадянам. Дерегуляція, зокрема, спрощення дозвільної документації дає можливість розвитку для бізнесу, робить Україну більш привабливою для інвесторів», – зазначив народний депутат України Олександр Кодола.

Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев підтвердив, що малий і середній бізнес, який є основною рушійною силою будівельної галузі, відтепер практично немає відмов у будівництві (за останній місяць лише декілька відмов по всій країні). При цьому поменшало в рази незаконного будівництва:«Сьогодні немає шансів для тих непорядних забудовників, які декларували одне, а будували інше».

Ще одним фактором інвестиційної привабливості регіонів стала децентралізація системи Держархбудконтролю.«З новими містобудівними повноваженнями значно розширилися можливості місцевих громад, у тому числі, в питаннях формування інвестиційної політики й стратегії свого краю. Адже бізнес завжди шукає зручні та прості умови для роботи. Ми зі свого боку передаємо повноваження на місця, спрощуємо процедури і готові до співпраці, щоб інвестори безперешкодно заходили на український будівельний ринок», – підсумував Олексій Кудрявцев.

Нагадаємо, що рік тому Державна архітектурно-будівельна інспекція України ініціювала зміни до містобудівного законодавства. За підсумками спільної роботи з Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, з’явився Закон № 1817 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності». Саме в його положеннях закладено зміни, що вже сьогодні мають позитивні наслідки для будівельної галузі.

Основними нововведенням цього закону стали, зокрема, відміна категорій складності об’єктів будівництва; введення класів наслідків, які визначаються відповідно до вимог будівельних норм і стандартів; суттєве посилення відповідальності за порушення норм і правил при проведенні будівництва, недопущення самовільного будівництва, або використання будівель без відповідної дозвільної документації.

З прийняттям закону актуалізувалися й деякі системні проблеми. Невідповідність містобудівної документації сучасним вимогам: видача вихідних даних, зокрема, містобудівних умов та обмежень тепер проводиться лише на підставі оновленої містобудівної документації місцевого рівня, а саме: плану зонування території чи детального плану території.

Застарілість наявної містобудівної документації в області практично унеможливила будівництво нових об'єктів, у тому числі й тих, які фінансуються за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, коштів Державного та місцевих бюджетів, що фактично зупиняє розвиток населених пунктів області.

«Пріоритетним завданням сьогодні як на рівні області, так і в кожній громаді є термінове приведення містобудівної документації у відповідності до вимог чинного законодавства. Це обов’язкова умова для забезпечення якісного розвитку кожного з населених пунктів регіону», – резюмував голова ОДА Валерій Куліч.

Після наради про зміни в будівельній галузі йшлося на прес-брифінгу в ОДА.

Згодом керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев оглянув після реконструкції сквер імені Богдана Хмельницького та ознайомився з ходом будівництва корпусу для сучасного лінійного прискорювача Чернігівського онкологічного диспансеру.

«Сьогодні разом із головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексієм Кудрявцевим та заступником голови Чернігівської ОДА Сергієм Сергієнком відвідали будівництво одного з найважливіших на сьогодні будівельних об’єктів області – корпусу для лінійного прискорювача Elekta Чернігівського обласного онкологічного диспансеру. Це – масштабний проект вартістю майже 100 мільйонів гривень. За класифікацією в містобудівний документації, прийнятій на законодавчому рівні цього року, це об’єкт зі значними наслідками (СС3). Тому увага до нього прикута на найвищому рівні. Із введенням у дію цього корпусу і лінійного прискорювача – високотехнологічного апарату для діагностики і лікування онкохворих – Чернігівщина перейде на новий сучасний рівень лікування. Вперше в Україні такою потужною апаратурою буде обладнана не приватна клініка, а державний медичний заклад», – прокоментував народний депутат України Олександр Кодола.

Прес-служба облдержадміністрації

із використанням матеріалів Державної архітектурно-будівельної інспекції України