Міхнюк Олег Іванович

Народився 27 жовтня 1965 року у селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області.

У 1984–85 роках брав участь у бойових діях у Республіці Афганістан. Отримав два поранення. Кавалер двох орденів Червоної Зірки та медалі «За відвагу».

Активно займався громадською роботою Один з ініціаторів і засновників Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА), заступник голови УСВА з питань медико-соціальної реабілітації ветеранів та військово-патріотичного виховання молоді За плідну роботу по патріотичному вихованню молоді був нагороджений орденами «За мужність» ІІІ ступеня (1999) та ІІ ступеня (2004).

Активний учасник Революції Гідності. Сотник 8-ї сотні Майдану.

З початком військової агресії проти України пішов добровольцем до 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

Старший сержант, командир «афганської» роти.

Загинув 20 серпня 2014 року під час мінометного обстрілу біля селища Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області.

Похований у місті Києві.

Указом Президента України № 660 від 21 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов’язку» нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 494 від 21 серпня 2015 року «за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».