Починаючи з 2019 року, законодавство у сфері ліцензування обігу нафтопродуктів зазнало суттєвих змін.

Загальнодержавна політика щодо регулювання обігу нафтопродуктів визначена Законом України № 481-ВР, який також включає запобіжні механізми щодо незаконного виробництва та обігу підакцизних товарів на території України.

Документом встановлено, що суб'єктам господарювання, які зберігають пальне і використовують його виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (без реалізації іншим особам), копії документів, передбачені ст. 15 Закону № 481, подавати не потрібно.

Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають:

- пальне використовується для потреб власного споживання чи промислової переробки;

- загальну місткість резервуарів (літри), що використовуються для зберігання пального;

- фактичне місцезнаходження ємностей (адреса), що використовуються для зберігання пального.

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального складає 780 гривень та зараховується до місцевих бюджетів, за місцем здійснення діяльності, реєстр рахунків для внесення плати за ліцензії на право зберігання пального додається.

Зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального (винятково для потреб власного споживання чи промислової переробки) має рекомендаційний характер.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце (адресу) зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених документів.

З 1 квітня цього року в разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі 500 тисяч гривень (ст. 17 Закону № 481).

Телефон для довідок: (0462) 652-940.

Читати також: Нові правила ліцензування зберігання пального: що потрібно знати суб`єктам господарювання

За інформацією Головного управління ДФС у Чернігівській області