Чернігівська ОДА

rss facebook
Чернігівська обласна державна адміністрація Горяча лінія голови Головна сторінка Мапа сайту Мапа




















                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     


                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                     

                                    24 Грудня 2017 09:00

                                    До 80-річчя від дня народження В'ячеслава Чорновола

                                    Державний, громадський, політичний діяч, журналіст, народний депутат України першого-третього скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року у селі Єрки на Черкащині.

                                    В’ячеслав Максимович походив із родини сільських учителів, навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. У 1964-му склав кандидатський мінімум, пройшов за конкурсом до аспірантури Київського педінституту, але не був допущений до навчання через політичні переконання. Це стало перешкодою до захисту майже готової дисертації про публіцистичну творчість та громадську діяльність Бориса Грінченка.

                                    8 серпня 1965 року В’ячеслав Чорновіл виголосив гостру антикомуністичну промову на відкритті пам’ятника Тарасу Шевченкові в селі Шешори на Гуцульщині. А вже за місяць разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступив проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

                                    Його перша кримінальна справа на початку 1966-го пов’язана з відмовою давати свідчення на закритому судовому процесі братів Горинів. Суд виніс окрему ухвалу про притягнення В’ячеслава Чорновола до відповідальності як хулігана. 8 липня 1966 року його засудили на три місяці виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку на користь держави. Тоді ж В’ячеслав Максимович підготував документальне дослідження «Правосуддя чи рецидиви терору?» — один із найсміливіших зразків тогочасної політичної публіцистики.

                                    Укладання збірника «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців»), який вийшов друком у Парижі, стало причиною другої судової справи. 15 листопада 1967-го В’ячеслава Чорновола за «виготовлення і розповсюдження документів, що містять наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад», засудили до 3 років позбавлення волі.

                                    У 1970 році В’ячеслав Максимович створив підпільний журнал «Український вісник». За наступні два роки вийшло 6 випусків з інформацією про політичні репресії в Україні та хронікою українського національного спротиву.

                                    Вдруге В’ячеслава Чорновола арештували на початку 1972-го за аналогічними звинуваченнями. 12 квітня 1973 року судова колегія Львівського обласного суду винесла вирок: «6 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму з засланням на 3 роки». Покарання відбував у таборах Мордовії та Якутії.

                                    У травні 1979-го Чорновіл став членом Української Гельсінської групи. Зачищаючи громадський простір напередодні Олімпійських ігор 1980 року, влада сфабрикувала звинувачення в замаху на згвалтування. В’ячеслав Чорновіл був засуджений до 5 років позбавлення волі, витримав 120-денне голодування протесту. У 1983-му звільнений без права виїзду в Україну, куди повернувся лише за два роки.

                                    «Чи не хотілося мені, щоб чоловік облишив боротьбу? — згадувала Атена Пашко. — Була, звичайно, мрія, щоб ми жили спокійно, щоб все було добре, але щоб він заради цього міняв свій спосіб життя — ні, ніколи. Від обшуків, арештів тільки зростало обурення на ту систему і бажання її змінити. Він був заарештований у 1972 році, а повернувся у 1985-му. Нас розлучили на 13 років. Це була мука страшна… Йому дозволяли писати 2 листи на місяць. Але оскільки він писав ще до батьків, я одержувала тільки одного листа на місяць».

                                    В’ячеслав Чорновіл був активним членом Народного Руху України та його головою з 1992 року, тричі обирався депутатом Верховної Ради України (1990, 1994, 1998), став лауреатом Шевченківської премії за книгу «Лихо з розуму» (1996).

                                    25 березня 1999 року загинув в автомобільній катастрофі під Борисполем за нез’ясованих обставин.

                                    У 2016 році одна з вулиць Чернігова названа іменем В’ячеслава Чорновола.

                                     

                                    ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

                                    Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.

                                    У 1963-1964 роках брав участь у будівництві Київської ГЕС.

                                    Після першого ув’язнення працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів тощо. Після останнього — кочегаром у Львові.

                                    Був тричі одружений, народив двох синів — Андрія і Тараса.

                                    У 1966 році В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок.

                                    У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів.

                                    «Працював він самовіддано і справді багато, — згадувала дружина Атена Пашко. – Вставав, бувало, о 5 годині ранку, писав, потім — на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу, чи знайти якісь інші відмовки. До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались, і, особливо, якщо це стосувалося української справи».

                                    Від КГБ отримав прізвисько «Неугомонный». Із спогадів вірменського дисидента та політв’язня Паруйра Айрякіна: «Він був наче напханий енергією, він навіть у зоні бігав, займався спортом. Багато читав, писав, покладену норму — ми шили рукавиці — виконував не за вісім годин, а за три години — решту часу він був зайнятий сам собою».

                                    На президентських виборах 1 грудня 1991 року за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7 420 727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком.

                                    Після обрання Гетьманом українського козацтва на Великій раді 21 червня 1992-го в Переяславі-Хмельницькому проголосив зречення присяги на вірність московському цареві, даної на Переяславській раді в 1654 році.

                                    В’ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі на шосе під Борисполем за нез’ясованих обставин. Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів.

                                    Похорони В’ячеслава Чорновола в Києві зібрали до 200 тисяч людей.

                                     

                                    ЦИТАТИ З ВИСЛОВЛЮВАНЬ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

                                    На запитання: «Звідки Ви родом?» — відповідав: «Я людина всієї України». Завжди вважав Україну однією цілісною державою. «Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі ми — народ України».

                                    «Хто мене вчив? Справжня журналістика — це все-таки від Бога. Я закінчив факультет журналістики, але така нас інтелектуальна вбогість вчила. Правда, були Матвій Шестопал, був Павло Федченко, які щось нам давали».

                                    «Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги «Правосуддя чи рецидив терору» і «Лихо з розуму» – про те, як хтось ламавсь, а хтось вистояв».

                                    «Україна розпочинається з тебе».

                                    «Пригадую демонстрацію 17 вересня 1989 року у Львові, коли, мабуть, близько 200 тисяч людей ішло від Порохової вежі до собору св. Юра, не зламавши ні однієї билинки. Ми всі тоді були просякнуті єдиною ідеєю. Зараз ті крила опустилися. Лідерів заїдають амбіції. Чи немає амбіційних людей в Америці, Франції, Німеччині, Великій Британії? Але там є чітко вироблена політична структура: людина знаходить своє місце, знаючи, що не всі можуть бути першими. У нас по-іншому. Але вірю — це мине. Україна прийде до єдності національно-демократичних сил».

                                    Програвши президентські вибори 1991-го, сказав: «Програв не я. Програла Україна».

                                    «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу» (1997).

                                    «Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну — офіційну —значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї».

                                    «Якби мене запитали, чи жалкую я за тим, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».

                                    «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі».

                                    В’ячеслав Чорновіл – студент Київського університету

                                    В’ячеслав Чорновіл із Атеною Пашко. Літо 1979 року

                                    В’ячеслав Чорновіл на засланні в Якутії

                                    В’ячеслав Чорновіл та Атена Пашко в родинному колі.

                                    У першому ряду: син Тарас, зять Віктор Зубко, онук Василь та дочка Атени Пашко  Ірина Волицька

                                    Гетьман українського козацтва. 1990-ті

                                    Маргарет Тетчер і В’ячеслав Чорновіл

                                     

                                     

                                    Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

                                     

                                     

                                    Назад

                                    Розробник : КП 'ІАЦ Чернігівської облради'    © Чернігівська облдержадміністрація
                                    Технічна підтримка: КП 'ІАЦ Чернігівської облради' (0462)674166 obl.kp.iac@gmail.com
                                    Інформаційне наповнення: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації (0462)675372 inform.dep.cn@gmail.com
                                    Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Чернігівської облдержадміністрації www.cg.gov.ua