Саник Олег Володимирович

Народився 21 липня 1980 року у селі Поділ Срібнянського району Чернігівської області.

У 1997 році закінчив Прилуцьку ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6, продовжив навчання у Прилуцькому гідромеліоративному технікумі на відділенні «обслуговування установок та систем газопостачання».

З 2002 року працював в АТ «Укргазбуд» будівельне управління № 1, згодом у ТОВ «Агрокім».

У 2000-2005 роках навчався на заочному відділенні Івано-франківського університету нафти і газу.

Був мобілізований 29 січня 2015 року, під час четвертої хвилі мобілізації.

Військову службу проходив у складі в/ч В0849 72-ої окремої механізованої бригади на різних посадах, демобілізований 31 березня 2016 року.

З 31 січня 2017 року продовжив службу у Збройних Сил України за контрактом.

Солдат за контрактом, командир бойової машини 72-ї окремої механізованої бригади (м. Біла Церква Київської області).

З 2 лютого 2017 безпосередньо виконував завдання на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони у районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Загинув 12 квітня 2017 року під час мінометного обстрілу на взводно-опорному пункті 8-ої механізованої колони 3-го механізованого батальйону в/ч В0849 72-ої окремої механізованої бригади у районі шахти «Бутівка» міста Авдіївка Донецької області.

Похований у селі Поділ Срібнянського району Чернігівської області.

Указом Президента України від 22 травня 2017 року № 138 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.