facebook
Чернігівська обласна державна адміністрація Горяча лінія голови Головна сторінка Мапа сайту Мапа

































                                         


                                         






                                        Природокористування та охорона навколишнього середовища

                                        ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА


                                        Стан довкілля Чернігівської області
                                        інформаційно-аналітичний огляд за 2012 рік


                                        29.02.2012

                                        Напередодні весни громадськість хвилюють проблеми озеленення міста

                                        На черговому засіданні Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, що відбулось в Орхуському центрі, обговорено проблеми та шляхи покращання стану озеленення міста. Розглянуто перспективи подальшого збереження новостворених насаджень та технології знесення (обрізання) дерев, збільшення об’єктів природно-заповідного фонду.

                                        Актуальність проблем інвентаризації зелених насаджень, відсутності паспортів на зелені зони Чернігова, збереження, належного утримання, оновлення та розвитку «зелених» зон, зазначили і запрошені: начальник міського управління ЖКГ В. Кривенко, головний інженер КП «Зеленбуд» В.Коробко, начальники служб – дільниці по благоустрою міста В. Шевель, ПАТ «Чернігівобленерго» - А. Демиденко, екологи, науковці Держпедуніверситету ім. Шевченка, представники громадських організацій. Роботи в даному напрямі зрушено з місця. Питання отримання результатів реального стану сучасних зелених насаджень, проведення інвентаризації зелених зон міста включено до Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова на 2012-2014 роки, затвердженої рішенням Чернігівської міської ради 31 січня 2012 року.

                                        З питання надання природоохоронного статусу Чернігівському міському лісопарку «Ялівщина» у форматі регіонального ландшафтного парку Громадська рада вирішила направити свої пропозиції до розгляду на засіданні Громадської ради при Мінприроди України.

                                        На наступне засідання, яке заплановано на 15 березня, запропоновано запросити посадових осіб відповідних структур міської влади, комунального підприємства «Зеленбуд» та ін., причетних до організації зеленого господарства міста, і, таким чином, сприяти активізації роботі по розробці та впровадженні «Зеленого паспорту» міста. Також буде обговорено питання санітарного очищення міста, перелік заходів, запланованих до проведення в День довкілля на території міста та області.

                                        За повідомленням
                                        Державного управління охорони навколишнього природного середовища
                                        в Чернігівській області

                                        04.02.2011

                                        Аналітичні матеріали, що характеризують стан справ у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки в Чернігівській області

                                        Основні екологічні проблеми

                                        Атмосферне повітря

                                        Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області стабілізувалась. В 2009 році кількість викидів становила 93,865 тис. тонн. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 4,255 тис. т або на 4,3%.

                                        В другому кварталі поточного року викиди від стаціонарних джерел 416 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області збільшились на 0,893 тис.тонн. і склали 10,812 тис. тонн, що становить 109 % до 2 кварталу минулого року.

                                        Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП "Чернігівська ТЕЦ". В 2 кварталі 2010 р. підприємством в атмосферне повітря викинуто 4,114 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,606 тис. тонн (15%) більше минулорічного показника, але менше в порівняні з 1 кварталом 2010 року на 0,219 тис. тонн.

                                        Водні ресурси

                                        Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах. Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів є підприємства комунального господарства, які підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, підприємства молоко- та м’ясопереробної галузі.

                                        Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, В`юниця, Іченька, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні.

                                        Залишається гострою проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. Фінансування робіт по тампонажу безгосподарських свердловин проводиться лише за рахунок коштів обласного ФОНПС.

                                        Через відсутність фінансування не реалізовується проект по ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816 в м.Прилуки. У водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться біля 18 тис. тонн нафтопродуктів і необхідно прийняття термінових заходів для локалізації їх подальшого поширення та ліквідації. Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною.

                                        Крім того, розпочалося масове буріння нових свердловин. Роботи проводяться без оформлення відповідних дозволів, проекти виконання робіт не розробляються, пробурені свердловини не ставляться на облік, здійснюється самовільне водокористування. Вирішення порушених питань, в основному, належить до компетенції місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

                                        Поводження з відходами

                                        Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть 856,8 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які накопичувались протягом десятиліть на території області, справляють вагомий негативний вплив на довкілля та здоров’я населення.

                                        Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 739 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Їх упорядкування проводиться в основному в весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій.

                                        Залишається невирішеним питання знешкодження накопичених біля 130 тис.т рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м.Чернігова. Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" в будівельній галузі. На 01.10.2010 року на золовідвалах підприємства накопичилось біля 2,5 млн. тонн золи та швидко продовжують заповнюватись резервні площі для її зберігання.

                                        Підтоплення

                                        Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 1391 садиба 46 сільських населених пунктів, загальною площею підтоплення 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 населених пунктів, техногенного підтоплення – 905 садиб на території 31 населеного пункту.

                                        Стан охорони навколишнього природного середовища:

                                        Атмосферне повітря

                                        Динаміка викидів в атмосферне повітря

                                        Показники

                                        2007 рік

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        ІІ кв.
                                        2010 р

                                        1

                                        2

                                        3

                                        4

                                        5

                                        Загальна кількість викидів в атмосферу, тис. т
                                        у тому числі:

                                         

                                        91,517

                                         

                                        98,119

                                         

                                        93,865

                                         

                                        - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

                                        39,035

                                        44,408

                                        42,973

                                        10,812

                                        - від пересувних джерел, тис. т

                                        52,482

                                        53,712

                                        50,892

                                        -

                                        В 2 кварталі 2010р. викиди від стаціонарних джерел 416 підприємств, організацій, установ, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, та агропромислового комплексу в Чернігівській області збільшились на 0,893 тис.тонн. і склали 10,812 тис. тонн, що становить 109 % до 2 кварталу минулого року.

                                        Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП "Чернігівська ТЕЦ". В 2 кварталі 2010 р. підприємством в атмосферне повітря викинуто 4,114 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,606 тис. тонн (15%) більше минулорічного показника, але менше в порівняні з 1 кварталом 2010 року на 0,219 тис. тонн.

                                        Загальний рівень забруднення повітря в місті Чернігові за індексом забруднення атмосфери (ІЗА) в 2009 році оцінювався, як низький. Середньорічні концентрації основних домішок дорівнювали: діоксиду азоту- 2ГДКс.д., діоксиду сірки-0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,1ГДКс.д.

                                        У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по Чернігівській області у розрахунку на особу складають 38,522 кг, в порівнянні з минулим роком цей показник зменшився на 0,825 кг. Щільність викидів по області в середньому від стаціонарних джерел становить 1,347 т/км2. Найбільша припадає на міста Чернігів (246,327 т/ км2), Ніжин (23,757 т/км2), Прилуки (11,828 т/км2).

                                        Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області у розрахунку на 1 км2 склали 2,942 тонни.

                                        Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря мають підприємства: електроенергії – 17,105 тис.т, або 39,8 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області, транспортування газу трубопроводами – 7,212 тис. т або 17 %, добування природного газу – 1,813 тис. т, або 4,2 %.

                                        У містах та районах, де розташовані підприємства цих галузей, спостерігаються найвищі обсяги викидів в атмосферне повітря. А саме: м. Чернігів (19,213 тис. т, або 44,7 %), Чернігівський район (5,366 тис. т, або 12,5 %), Варвинський район (2,127 тис. т, або 4,9 %), Носівський район (2,908 тис. т, або 6,8 %).

                                        Серед населених пунктів найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міста Чернігова 19,214 тис.тонн (246,327 т/ км2), 64,56 кг у розрахунку на душу населення.

                                        Найбільші забруднювачі атмосферного повітря

                                         

                                        Підприємства

                                        Викиди забруднюючих речовин  в атмосферне повітря

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        ІІ квартал 2010 р.

                                        тис.т/
                                        рік

                                        % до загаль-них викидів по Чернігів-ській області

                                        тис.т/
                                        рік

                                        % до загаль-них викидів по Чернігів-ській області

                                        тис.т/
                                        рік

                                        % до викидів по Чернігів-ській області

                                        КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми  "ТехНова"

                                        15,470

                                        15,8

                                        17,105

                                        18,22

                                        4,114

                                        38,0

                                        Гнідинцівський газопереробний завод
                                        ВАТ  «Укрнафта»

                                        1,757

                                        1,8

                                        1,813

                                        1,9

                                        0,441

                                        4,0

                                        Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів
                                        НАК « Нафтогаз» України

                                        4,432

                                        4,5

                                        4,363

                                        4,6

                                        1,045

                                        9,7

                                        Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

                                        НАК «Нафтогаз» України

                                        3,311

                                        3,4

                                        2,801

                                        2,98

                                        0,399

                                        3,7

                                        Проведені основні заходи, спрямовані на запобігання забрудненню атмосферного повітря

                                        За даними статистичної звітності по формі № 2ТП (повітря) в 2009 році загальний обсяг витрат суб’єктів господарювання за кошторисною вартістю при впровадженні 24 повітроохоронних заходів склав 7355,5 тис. грн. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становить 101,572 тонн.

                                        Заходи, які вживаються найбільшими забруднювачами

                                        Проведено аналіз ефективності виконання підприємствами заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

                                        Основними з них визнано наступні:

                                        1. КЕП "Чернігівська ТЕЦ" проведено:

                                        - капітальний ремонт золоуловлювачів котла 1 по заміні металевих збірних коробів димових газів;

                                        - ремонтні роботи по відновленню пошкоджених місць захисного футеровочного шару золоуловлювачів;

                                        - поточні ремонти золоуловлювачів №2,3,4.

                                        Загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю склав 253,3 тис.грн. Після налагодження існуючих очисних установок зменшено викиди на 52,7 тонни. Для досягнення нормативів граничнодопустимих обсягів викидів розроблено додатковий план заходів, реалізація якого буде проводитись на протязі 9 років, що дасть змогу зменшити обсяги викидів майже на 1,4 тис. тонн на рік. Розроблено ТЕО реконструкції та модернізації підприємства з монтажем газотурбінної установки та котла утилізатора, що дасть змогу значно зменшити час експлуатації вугільних котлів.

                                        Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» на здійснення заходів в сфері охорони атмосферного повітря

                                        Роки

                                        2005 р.

                                        2006 р.

                                        2007 р.

                                        2008 р.

                                        2009 р.

                                        Кошти,
                                        тис.грн.

                                        67,9

                                        40,8

                                        40,3

                                        116,9

                                        253,3

                                        2. ВАТ "Облтеплокомуненерго":

                                        - продовжується робота по заміні котельного обладнання, яка розпочалась в 2007 році. В 2009 році за загальним обсягом витрат за кошторисною вартістю 5276 тис. грн. фактично використано 1981,227 тис. грн. Після реконструкції котельного обладнання збільшено КПД котлів до 93-94 %, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при цьому зменшується до 10%.

                                        3. Громадський транспорт, в основному, переведено на менш токсичні види палива (пропан-бутанові суміші, метан), що значно зменшує забруднення атмосферного повітря

                                        З метою нормування та регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Держуправлінням за звітний період видано 58 дозволів в яких визначено шляхи та терміни зменшення обсягів викидів в атмосферне повітря. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря. Всього за новою формою видано 976 дозволів.

                                        Для забезпечення реалізації дозвільного принципу здійснення діяльності у сфері охорони атмосферного повітря Держуправлінням підготовлена інформація щодо суб`єктів господарювання області, які не мають дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка направлена до Держекоінспекції області для відповідного реагування та постійно надається на запити органів прокуратури.

                                        За результатами розгляду матеріалів обґрунтовуючих обсягів викидів забруднюючих речовин, з метою визначення об’єктів забруднювачів, які справляють шкідливий вплив на стан атмосферного повітря в ІІІ кварталі 2010 р. взято на державний облік у сфері охорони атмосферного повітря 3 суб’єкти господарювання, не взято – 9. Всього станом на 01.10.2010р. на державному обліку перебувають 518 суб’єктів господарювання.

                                        Вживались заходи по недопущенню випадків вивезення/ввезення продукції, що містить озоноруйнуючі речовини – для врегулювання питань видано 12 листів-роз’яснення.

                                        З метою встановлення обґрунтованих нормативів викидів забруднюючих речовин, надано 45 довідок по величинам фонових концентрацій таких речовин в місцях розташування нових об’єктів із стаціонарними джерелами викидів в атмосферу або проведенні їх реконструкції.

                                        На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату залучаються інвестиції за рахунок використання гнучких механізмів Кіотського протоколу.

                                        Обсяги викидів парникових газів за 2009 рік склали: від стаціонарних джерел СО2 - 1790734,915 т, N2O – 30,621 т, метану – 16244, 909 т; від пересувних джерел забруднення СО2 - 602417,391 т, N2O - 5208,392 т. Основним джерелом вуглекислого газу є енергетична промисловість та транспорт.

                                        В 2009 році ВАТ «Облтеплокомуненерго» провело реконструкцію 3 котелень в м. Чернігові на суму 3269,778 тис.грн., як наслідок - економія природного газу і зменшення викидів шкідливих речовин до 10 %.

                                        Реалізація проекту спільного впровадження "Утилізація біогазу для виробництва електроенергії та тепла на фермах ТОВ "Українська молочна компанія" запланована на фермі великої рогатої худоби в с.Комарівка Борзнянського району.

                                        У комунальній сфері м. Прилуки запроваджується пілотний проект програми ТАСІS «Сталий територіальний розвиток в Україні», в рамках якого надійшло 5 модульних котелень для опалення та гарячого водопостачання.

                                        До переліку проектних пропозицій щодо першочергового встановлення теплових насосів, фінансування яких буде проводитись за рахунок «Зелених інвестицій від області внесено 2 проекти:

                                        - будівництво станції теплових насосів для опалення мікрорайону по вул. Савчука у м.Чернігів.

                                        - встановлення теплового насосу для тепло забезпечення дитячого садка №4 у м.Городня. ТОВ «Аве Сан» м.Чернігів виконані роботи по ТЕО та ОВНС.

                                        ВАТ «Облтеплокомуненерго» заплановано реалізацію проекту «Збір та утилізація звалищного газу на Чернігівському полігоні ТПВ».

                                        Перший бюджетний період Кіотського протоколу триватиме 5 років: з 2008р. по 2012 р. Очікується отримати від продажу запланованих одиниць скорочення викидів парникових газів СО2 близько 3 млн. євро, які будуть спрямовуватись виключно на цілі модернізації системи тепло забезпечення населених пунктів області. Водночас, разом з скороченням викидів парникових газів, відбудеться і значна економія природного газу та електроенергії в обсязі 2,5 млн. грн. щорічно.

                                        Водні ресурси

                                        Сучасний стан водних об’єктів Чернігівської області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. На території області налічується 136 комплексів очисних споруд, з них 36 - споруди повної біологічної очистки, з яких 32 здійснюють скид очищених стічних вод у водні об’єкти.

                                        За результатами аналізу державної статистичної звітності за формою № 2-ТП (водгосп) за 2009 рік встановлено, що 15 підприємств області допустили скид 22,46 млн.м3 недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водойми області, що на 3,7987 млн.м3 менше минулорічного показника, при цьому скинуто 16,54 тис. тонн забруднюючих речовин. Загальний скид забруднюючих речовин у водойми області в минулому році склав 23,26 тис.тонн, що на 4,988 тис.тонн менше ніж у 2008 році.

                                        За даними Держекоінспекції в Чернігівській області постійне перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин спостерігалось у зворотних водах очисних споруд, які експлуатуються: КП "Бахмач-Водсервіс", КП «Борзна-Комунальник» (м.Борзна), ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, ТОВ “Бахмач-м’ясо”, Куликівське ВУЖКГ (смт.Куликівка), КП "Господар" (смт.Варва), Остерське ВУЖКГ (м.Остер), КП "Комунгосп" Коропської селищної ради (смт. Короп), СІЗО №32 (м.Новгород-Сіверський), ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”, КП «Ревна» (м.Семенівка), КП «Ладанжитлосервіс» (смт.Ладан), ЗАТ «Комунальник» (м.Щорс), КП "Чернігівводоканал". Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо.

                                        Фінансування робіт з утримання комунальних очисних споруд майже не проводиться, як виняток – промислово розвинуті центри області. Слід констатувати прикрий факт, що кошти, які виділяються на комунальну сферу, не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на довкілля, і відстежується тенденція до повного їх занепаду.

                                        За даними спостережень гідрохімічний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін за останні 5 років. Відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного.

                                        Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об`єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо.

                                        Динаміка забору води та скидання зворотних вод, у тому числі забруднених

                                        Чернігівська область

                                        2005

                                        2006

                                        2007

                                        2008

                                        2009

                                        Обсяги забору води, млн. м3

                                        160,4

                                        147,9

                                        167,0

                                        158,9

                                        153,3

                                        Обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти, млн. м3

                                        117,4

                                        104,4

                                        124,8

                                        121,2

                                        124,9

                                        Обсяги скидання забруднених зворотних вод млн. м3

                                        29,98

                                        28,69

                                        27,30

                                        26,26

                                        22,46

                                        Втрати води при транспортуванні, млн. м3

                                        7,718

                                        7,344

                                        6,328

                                        5,924

                                        6,338

                                        Найбільші забруднювачі водних ресурсів

                                        Підприємства

                                        Скиди забруднених зворотних вод

                                        2006 рік

                                        2007 рік

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        млн. м3

                                        % до загального
                                        скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

                                        млн. м3

                                        % до загального
                                        скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

                                        млн. м3

                                        % до загального
                                        скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

                                        млн. м3

                                        % до загального
                                        скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

                                        1.  

                                        КП “Бахмач-Водсервіс”
                                        м. Бахмач

                                        0,2001

                                        0,697

                                        0,1888

                                        0,692

                                        0,1857

                                        0,707

                                        0,1881

                                        0,837

                                        1.  

                                        ТОВ “Бахмач-м’ясо”
                                        м. Бахмач

                                        0,0081

                                        0,028

                                        0,0323

                                        0,118

                                        0,0459

                                        0,175

                                        0,0314

                                        0,140

                                        1.  

                                        ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”
                                        м.Бахмач

                                        0,0769

                                        0,268

                                        0,087

                                        0,319

                                        0,0785

                                        0,299

                                        0,0582

                                        0,259

                                        1.  

                                        ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”   м.Н.-Сіверський

                                        0,1568

                                        0,546

                                        0,1526

                                        0,559

                                        0,1741

                                        0,663

                                        0,1674

                                        0,745

                                        1.  

                                        КП “Варва-водоканал” (КП “Господар”)
                                        смт. Варва

                                        0,140

                                        0,488

                                        0,1209

                                        0,443

                                        0,0852

                                        0,324

                                        0,1031

                                        0,459

                                        1.  

                                        КП “Чернігівводо-канал” м.Чернігів

                                        27,8398

                                        97,03

                                        26,3335

                                        96,454

                                        25,3814

                                        96,65

                                        20,9433

                                        93,25

                                        Станом на 01.10.2010 року в області нараховується 3568 артезіанських свердловин. Згідно з даними державної статзвітності форми № 2-ТП (водгосп) забір підземних вод по області в 2009 році становив 56,71 млн. м3, що складає 37 % від загального забору води. У порівнянні з 2008 роком (59,97 млн. м3) забір води зменшився на 3,26 млн. м3, або на 5,4 %.

                                        На території області обліковується 419 недіючих артезіанських свердловин (з них 138 - не мають власників), які є потенційними шляхами забруднення підземних водоносних горизонтів та підлягають ліквідаційному тампонажу. Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Крім того, розпочалося масове буріння нових свердловин. Роботи проводяться без оформлення відповідних дозволів, проекти виконання робіт не розробляються, пробурені свердловини не ставляться на облік, здійснюється самовільне водокористування.

                                        Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

                                        Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища. Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ “ЕкоГідроГео” розроблений робочий проект “Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини”, загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування.

                                        Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною.

                                        Проведені заходи щодо зменшення забруднення поверхневих водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів

                                        Для забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. Станом на 01.10.2010 р. в Чернігівській області налічується 1060 об’єктів-водокористувачів, з яких 582 відносяться до сфери промисловості і 478 до сфери сільського господарства. Мають дозволи на спецводокористування 676 суб’єктів господарювання. За звітний період Держуправлінням видано 54 дозволи на спецводокористування та 13 водокористувачам, які здійснюють скид стічних вод у водні об’єкти, встановлено норматив ГДС. З початку року видано 126 дозволів. При видачі дозволів, в порівнянні з попередніми, роками висуваються більш суворі вимоги щодо дотримання водоохоронного законодавства, встановлюються більш жорсткі ліміти водоспоживання та нормативи скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти.

                                        Для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води. За звітний період погоджено поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води 4 водокористувачам (9- з початку року).

                                        Погоджено ліміт використання питної води для виробничих потреб абонентами 4 підприємствам комунальної сфери.

                                        До Мінприроди України направлено 2 запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році для здійснення реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд м. Чернігова та очисних споруд і КНС в с. Снов`янка Чернігівського району, продуктивністю 200 м3/добу.

                                        В поточному році за рахунок видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища заплановано проведення робіт в сфері водоохоронної діяльності на суму майже 4 млн.

                                        За наполяганням Держуправління у 2010 році за кошти власників затампоновано 33 артезіанські свердловини у 12 районах області.

                                        У звітному періоді було погоджено 7 проектів договорів оренди водних об’єктів, 19 – з початку року. При прийнятті рішення щодо погодження договору оренди Держуправлінням, перш за все, звертається увага на питання охорони водойми як цілісної екосистеми: висуваються вимоги щодо режиму господарювання на території прибережної захисної смуги, розчистки водойми, умов скиду води в інші водні об’єкти тощо.

                                        З метою оздоровлення р. Стрижень розпочато реалізацію 2 проектів щодо розчистки водосховища №1 та ремонту водоскидної споруди на ньому та планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова. Роботи по розчищенню водосховища вже розпочато.

                                        За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розробляється проект по встановленню розмірів та меж прибережної захисної смуги р. Стрижень та винесенню її в натуру

                                        Поводження з відходами Динаміка поводження з відходами

                                        Показник

                                        2004
                                        рік

                                        2005
                                         рік

                                        2006
                                        рік

                                        2007
                                        рік

                                        2008
                                        рік

                                        2009
                                        рік

                                        Обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, тис. т

                                        5,886

                                        9,044

                                        12,426

                                        8,974

                                        9,022

                                        1,6

                                        Наявність відходів І-Ш класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств,
                                        тис. т

                                        5,084

                                        6,590

                                        6,543

                                        3,105

                                        2,644

                                        3,3

                                        Використано відходів І-ІІІ класів  небезпеки, тис. т

                                        0,273

                                        0,283

                                        0,232

                                        0,281

                                        0,229

                                        0,2

                                        Знешкоджено (знищено) відходів І-ІІІ класів небезпеки, тис. т

                                        4,222

                                        5,064

                                        10,126

                                        10,486

                                        7,624

                                        0,0

                                        Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо. В 2009 році на полігонах ТПВ області розміщено 233,3 тис. тонн відходів.

                                        Протягом 2009 року на 528 підприємствах області утворилось 1,6 тис. тонн відходів І-ІІІ класів небезпеки.

                                        Незначні обсяги утворення небезпечних відходів обумовлюються кризовими явищами в економіці регіону в минулому році.

                                        Упродовж 2009 року підприємствами області було використано 0,2 тис. т токсичних відходів (нафтопродукти). Наявність відходів на кінець звітного періоду становить 3,3 тис. тонн, основну масу яких складають промивні води з вмістом ГМД та відходи, що містять свинець, ртуть, непридатні пестициди.

                                        В зв’язку з неповним охопленням власників відходів статистичним спостереженням за формою №1-НВ, отримані дані не відповідають фактичним обсягам утворених відходів і не відображають реальну картину щодо операцій з відходами. Зокрема це стосується непридатних пестицидів та дрібних утворювачів відходів, які при значній своїй загальній кількості, в основному, не звітуються і така категорія відходів як "відходи автотранспорту" залишається поза обліком.

                                        Залишається невирішеною проблема знешкодження біля 130 тис. т рідких промислових токсичних відходів м. Чернігова. На об`єкті, який на даний час не експлуатується, розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які продовжують негативно впливати на всі компоненти довкілля. Одним з напрямків вирішення проблеми є утилізація відходів на відповідній установці, проект будівництва якої розроблений, але за відсутності фінансування залишається нереалізованим. Загальна вартість будівництва складає майже 7 млн. грн. Держуправлінням направлено запит на фінансування будівництва установки за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

                                        За уточненими даними 2009 року тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 739 сільських сміттєзвалищах, які займають площу понад 630 га. Щорічна кількість відходів, які розміщуються на вказаних об`єктах області становить біля 500 тис. тонн. Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів).

                                        Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації. Основну масу відходів як вторинної сировини складають тара (упаковка) від продуктів харчування та продукції споживання населенням. Аналіз ситуації в сфері поводження з побутовими відходами свідчить, що система збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації ресурсно-цінних відходів в області розвинута вкрай недостатньо. Найкраща ситуація склалася в промислових центрах області. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в зазначених населених пунктах. У сільських населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер.

                                        Наведені дані свідчать, що органами місцевого самоврядування не в повній мірі виконуються повноваження, надані Законом України “Про відходи” щодо створення необхідних умов для стимулювання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини.

                                        В результаті перевірок дотримання правил експлуатації полігонів та сміттєзвалищ, проведених Державною екологічною інспекцією в першому півріччі 2010 року, встановлено, що в незадовільному стані знаходяться об`єкти видалення відходів смт. Лосинівка Ніжинського району, м. Корюківка, м.Чернігів, з них перевантажені полігони м. Чернігова та м. Корюківка. Біля 200 об’єктів не мають рішень про відведення земельних ділянок, проекти існують лише на полігони ТПВ Ніжин, Ічня, Талалаївка, Бобровиця. Існують проекти будівництва нових полігонів ТПВ м.Корюківка та смт.Ріпки, але значна вартість їх будівництва не дає можливості розпочати реалізацію.

                                        Загальні недоліки їх експлуатації такі:

                                        - не визначені технологічні карти, накопичення сміття проводиться безсистемно, ущільнення та присипка ґрунтом здійснюється не своєчасно або взагалі не проводиться;

                                        - не ведеться облік відходів, що розміщуються на об’єктах;

                                        - прилегла територія засмічена відходами.

                                        Найбільші забруднювачі навколишнього природного середовища відходами

                                        Назва підприємства

                                        Показники

                                        1.

                                        КЕП "Чернігівська ТЕЦ"
                                        ТОВ фірми "ТехНова". 

                                        На 01.10.2010 р. накопичено 2550,239 тис. тонн золи від спалювання вугілля

                                        2.

                                        Ставки-накопичувачі промислових токсичних 3.відходів Чернігівської міської ради

                                        Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн

                                        3.

                                        Полігон ТПВ м. Чернігова.

                                        На 01.10.2010 р. накопичено відходів – 5040,3 тис. тонн

                                        Проведені заходи щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище

                                        Певні ефективні заходи в сфері поводження з відходами проводяться лише в економічно забезпечених адміністративних центрах області. В густонаселених районах м. Ніжин побудовано 5 пунктів по збору твердих побутових відходів з розсортуванням їх для подальшої переробки та утилізації корисних компонентів. Такі павільйони існують вже на протязі 5 років і зарекомендували себе як один з ефективних варіантів збору ТПВ. В цих приймальних пунктах проводиться первинне сортування відходів та вилучаються їх корисні компоненти, в основному, склобій, макулатура, поліетилен. Поява цієї мережі значно поліпшила екологічну і санітарно-епідеміологічну ситуацію в місті, підсиливши слаборозвинену планово-подвірну систему збирання твердих побутових відходів, а також завдяки розміщенню контейнерів у закритих приміщеннях. В перспективі планується спорудження ще 5 таких пунктів. Прийнята міська програма поводження з твердими побутовими відходами, якою передбачено виконання заходів, спрямованих на всебічне охоплення жителів територіальної громади послугами по сміттєвидаленню, впровадження схем роздільного збирання побутових відходів, що дасть змогу вилучати їх ресурсно-цінні компоненти і значно зменшить навантаження на полігон ТПВ.

                                        Досвід м. Ніжина впроваджено і в м. Прилуки, але через брак коштів побудовано лише 2 таких пункти. По проекту Європейського союзу "ТАСІС" – сталий місцевий розвиток в Україні територіальна громада м. Прилуки отримала технічну допомогу у вигляді спецтехніки та засобів для збору та утилізації сміття на суму майже 12 млн. грн. В поточному році планується улаштування нових контейнерних майданчиків та розширення території механічного сміттєвидалення.

                                        В м. Чернігові створена розгалужена система збору твердих побутових відходів від населення – побудовано більше 100 майданчиків для розміщення контейнерів по їх збору. Але на сьогодні їх кількість не задовольняє зростаючі потреби населення у сміттєвидаленні, особливо це стосується приватного сектору. Слід зазначити, що низька свідомість населення та неможливість більш частого вивезення контейнерів призводить до утворення звалищ відходів біля них, що не покращує екологічну ситуацію прилеглих територій.

                                        Для розв’язання проблем поводження з побутовими відходами в м.Чернігів та Чернігівському районі планувалося будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається не реалізованим.

                                        В 2009 році Держуправлінням також розглядались пропозиції УкрДНТЦ "Енергосталь" (м.Харків) щодо можливості створення на території області підприємств з комплексної переробки твердих побутових відходів. Вартість будівництва об’єкту потужністю переробки 120 тис. тонн на рік становить біля 250 млн. грн. Основною перепоною для реалізації проекту є відсутність джерел фінансування.

                                        Підготовлено запит щодо фінансування з державного фонду ОНПС робіт з будівництва полігону ТПВ м. Корюківка.

                                        Заплановано проведення робіт з реконструкції полігону ТПВ м. Щорс за рахунок видатків обласного ФОНПС в обсязі 0,5 млн. грн. Підготовлено звернення на голів міських та селищних рад щодо вжиття вичерпних заходів для забезпечення ефективного функціонування схем санітарної очистки підпорядкованих населених пунктів, створення систем роздільного збирання і вилучення ресурсно-цінних відходів та впорядкування місць видалення відходів у відповідності до діючих правил експлуатації та вимог екологічної безпеки.

                                        Для забезпечення наповнення обласного реєстру об’єктів утворення відходів було проведено аналіз обсягів утворення відходів підприємствами за 2009 рік та встановлено, що під критерії включення підпадають 13 нових суб’єктів господарювання. Для врегулювання ситуації на ім’я керівників цих підприємств було направлено відповідні звернення. За результатами роботи в 2010 році погоджено внесення змін до 19 існуючих реєстрових карток об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ). Затверджено та внесено до Реєстру в 2010 році 3 нових об’єкти утворення відходів. Всього в реєстрі ОУВ обліковується 80 об`єктів, в реєстрі ООУВ – 6 об`єктів.

                                        Станом на 01.10.2010 року в обласному Реєстрі МВВ обліковується 312 об`єктів. Майже в повному обсязі паспортизовано об’єкти в Бобровицькому, Борзнянському, Городнянському, Ічнянському, Чернігівському, Щорському районах, більше половини з наявних - в Корюківському та Коропському районах. В інших районах – лише полігони ТПВ. Для активізації роботи щодо наповнення обласного реєстру місць видалення відходів Держуправлінням було направлено листи на ім’я голів райдержадміністрації щодо повідомлення власників про необхідність розроблення паспортів на об’єкти, які розташовані на підвідомчій території або внесення змін до існуючих паспортів. В 2010 році по 18 об`єктам проведено ревізію, нові паспорти на розгляд не подавались.

                                        З метою попередження негативного впливу та обмеження обсягів утворення і накопичення відходів, стимулювання впровадження прогресивних маловідходних технологій, вдосконалення економічного механізму стягнення платежів за розміщення відходів видано 362 дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік.

                                        Підготовлено розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації про затвердження цих лімітів. При цьому було вжито заходів щодо розширення переліків власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 802 шт., в минулому році таких підприємств було 736.

                                        Через порушення правил експлуатації полігонів ТПВ м. Н-Сіверський та Остер, смт. Козелець та Ріпки Держуправлінням не погоджено ліміти на розміщення відходів на 2011 рік на вказаних об’єктах.

                                        За уточненими даними на території області функціонують 26 хімічно небезпечних підприємств, на яких зберігається та використовується біля 434,0 тонни небезпечних хімічних речовин. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступінь - 3 підприємства, ІІІ - 15 підприємств, ІV – 8 підприємств. З метою та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. №440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області в 2010 році видано 10 дозволів на поводження з отруйними речовинами.

                                        Не вдалося вирішити питання системного використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" в будівельній галузі. Також не ведеться пошук інших напрямків її використання, що значно зменшило б навантаження на об’єкти довкілля. В 2009 році лише 5,88 тис. тонн (9% від утворених обсягів) передано для використання, як домішки при виробництві цегли, що не вирішує питання в цілому.

                                        Поводження із непридатними або забороненими до використання пестицидами

                                        Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин.

                                        Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем. Держуправлінням проводиться постійний супровід бази даних непридатних пестицидів області щодо руху та стану місць їх зберігання, періодично ініціюється проведення інвентаризації отрутохімікатів (остання – травень-червень 2008 року).

                                        Для виконання в повному обсязі робіт по знешкодженню непридатних ХЗЗР на спеціалізованих підприємствах необхідно біля 17 млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів в короткі терміни.

                                        Станом на 01.10.2010 року на території області існує 192 місця в яких обліковується 856,8 тонни непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), з них в незадовільному стані зберігається 239,8 тонни в 63 місцях, безхазяйних – 83,8 тонни в 19 місцях, власники сільради – 57,29 тонни в 19 місцях.

                                        З метою недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та забруднення довкілля Держуправлінням підготовлено звернення до голів райдержадміністрацій щодо вжиття невідкладних вичерпних заходів для забезпечення контрольованого зберігання непридатних пестицидів на підвідомчих територіях та пошуку джерел фінансування робіт по їх утилізації за рахунок залучення коштів інвесторів та місцевих бюджетів.

                                        Динаміка наявності непридатних або заборонених до використання пестицидів на території Чернігівської області

                                        Чернігівська область

                                        2005 рік

                                        2006 рік

                                        2007 рік

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        Наявність пестицидів, тонн

                                        За даними інвентаризації 2005 р. – 962,574 т

                                        За уточненою інформацією - 933,574 т

                                        За уточненою інформацією - 900,994 т

                                        За даними інвентариза-ції 2008 р. - 935,97 т

                                        На 31.12.2008р. обліковується 904,37 т

                                        На 01.10.2010р. обліковується
                                        856,8 т

                                        Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до використання пестицидів

                                        Рік

                                        Кількість перезатарених або знешкоджених пестицидів

                                        Вкладено
                                        коштів,
                                        тис. грн.

                                        Джерело
                                        фінансування

                                        2005

                                        Знешкоджено 26,8 тонни

                                        342

                                        280 – обласний фонд ОНПС
                                        62 – районний бюджет

                                        2006

                                        Знешкоджено 48,3 тонни

                                        630

                                        600 - Обласний фонд ОНПС
                                        30 - районний бюджет

                                        2007

                                        Знешкоджено
                                        45,18 тонни

                                        652,6

                                        630 – обласний фонд ОНПС
                                        22,6 – інші джерела фінансування

                                        2008

                                        Знешкоджено
                                        49,34 тонни

                                        945,0

                                        945,0 – обласний фонд ОНПС

                                        2009

                                        Знешкоджено
                                        52,472 тонни

                                        1060,0

                                        1060,0– обласний фонд ОНПС

                                        Основним джерелом фінансування такого напрямку діяльності залишається обласний фонд охорони навколишнього природного середовища за рахунок якого в 2009 році проведено роботи по затаренню та транспортуванню 52,472 тонни отрутохімікатів з 11 районів області для утилізації їх на потужностях ТОВ "Елга" (м. Шостка Сумської області). В 2010 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на утилізацію непридатних пестицидів виділено 2 млн. грн.

                                        Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу непридатних або заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище

                                        Враховуючи накопичений досвід щодо поводження з непридатними пестицидами і агрохімікатами та існуючу вірогідність створення чинників соціальної напруги в регіонах місць їх розташування Держуправління переконане, що, на сьогодні, найбільш екологічно ефективним методом вирішенням проблеми є повне знешкодження отрутохімікатів на спеціалізованих підприємствах.

                                        Вирішення проблеми можливе за рахунок проведення повного знешкодження пестицидів на спеціалізованих підприємствах. Для цього необхідно біля 17 млн. грн., що не можливо вирішити на рівні місцевих бюджетів. Держуправління вийшло з пропозицією до Мінприроди України розглянути можливість передбачити в Загальнодержавній програмі поводження з небезпечними відходами (яка на даний час розробляється) заходи по утилізації чи знешкодженню непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів за рахунок коштів Державного бюджету.

                                        Земельні ресурси

                                        Площа області складає 31,903 тис. км2, що становить 5,28 % від території України, і є другою за величиною.

                                        Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га.

                                        Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р. Дніпро (Ріпкинський, Чернігівський райони), р. Десна (Новгород-Сіверський, Коропський, Сосницький, Менський, Куликівський, Козелецький райони), р. Сейм (Бахмацький, Борзнянський райони), р. Снов (Щорський, Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Ніжинський, Носівський, Куликівський, Корюківський райони).

                                        Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликане міською забудовою.

                                        Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна, що належать до зон можливого затоплення, забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає.

                                        На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям, що мають випуски очищених стічних вод у водойми.

                                        Існуюча система водовідведення населених пунктів області перебуває в незадовільному технічному стані, потребує реконструкції, при цьому значні фільтраційні втрати призводять до збільшення площ та посилення процесів підтоплення, погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, забруднення води і ґрунтів. Рівень ґрунтових вод продовжує підвищуватися на 0,3 м на рік.

                                        На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках. Адміністративно ці території відносяться до Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського районів, м. Прилуки та м. Чернігова. Близько 26 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 15,27 кв. км.

                                        Активізація зсувів відбувається під впливом природних та антропогенних факторів. Вплив господарської діяльності на розвиток цього процесу пов`язаний з додатковим навантаженням на схили під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій витоками води з водних споруд та комунікацій тощо. Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється за рахунок ліквідації (зрізання, зчищення), або появи на тілі раніш закартованих більш дрібних молодих зсувів та їх активізації.

                                        Основними природними чинниками зсувних процесів є - метеорологічні та гідрологічні, дію яких можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах.

                                        Проведені заходи щодо зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок

                                        З метою захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь Чернігівської області від шкідливої дії вод за рахунок коштів з Держбюджету протягом 2009 року було здійснено комплекс заходів з розчищення русел річок і водойм в Корюківському, Борзнянському, Носівському та Бахмацькому районах; захищено населені пункти від підтоплення паводковими та повеневими водами в Корюківському та Бахмацькому районах. Фінансування робіт в поточному році не проводилось

                                        Природно-заповідний фонд

                                        Природно-заповідний фонд (далі – ПЗФ) Чернігівської області станом на 01.10.2010 року має в своєму складі 656 територій та об’єкти загальною (фактичною) площею 244,4 тис. га., з них загальнодержавного значення – 23 од. площею – 50,6 тис. га, місцевого значення – 633 од. площею – 201,7 тис. га. Відсоток заповідності становить 7,6 %.

                                        На виконання Указу Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» стосовно установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.07.2010 в Чернігівській області встановлено в натурі (на місцевості з видачею право установчих матеріалів на землю) межі 398 (60%) об’єктів природно-заповідного фонду області, що займають площу 192,1 тис. га (70%). Розпочаті розробки проектів встановлення в натурі меж 19 об’єктів природно-заповідного фонду області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища .

                                        Ведуться роботи по створенню національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське міжріччя» та розширенню території Ічнянського національного природного парку.

                                        В липні 2010 року створенні заказники місцевого значення - ботанічний «Кулишеві луги» (Варвинський р-н) та іхтіологічний «Лісконоги» ( Новгород-Сіверський р-н). Ведуться розробки проектів створення нових заповідних об’єктів в Ріпкинському районі та м. Чернігові.

                                        Лісове господарство

                                        Динаміка площі лісів

                                        Чернігівська область

                                        2006 рік

                                        2007 рік

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        Площа лісів, тис. га (вкриті лісом)

                                        658,8

                                        659,3

                                        659,3

                                        659,3

                                        Площа лісів, у % від загальної площі області

                                        20,7

                                        20,7

                                        20,7

                                        20,7

                                        Динаміка посадки і посіву лісів в області

                                        Чернігівська область

                                        2005 рік

                                        2006 рік

                                        2007 рік

                                        2008 рік

                                        2009 рік

                                        2010 рік
                                        (1 півр.)

                                        Посадка і посів лісів в області, тис. га

                                        2807,6

                                        4799,6

                                        4926,1

                                        3440,9

                                        4578,0

                                        2665,0

                                        Відтворення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках.

                                        Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості.

                                        До розробки лісосік залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, фахівців низької кваліфікації, що працюють на умовах договорів підряду по освоєнню обсягів, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки.

                                        Мінерально-сировинна база

                                        На території області налічується 393 родовищ корисних копалин, з них періодично розробляється 95 родовищ.

                                        Мінерально-сировинна база області на 59,4% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (нафта, газ, конденсат, торф), 31,7% загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,2% - це прісні і мінеральні води; 0,7% займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт.

                                        На території області знаходиться 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких - комплексні. З них 14 - нафтових, 4 – газоконденсатних, 7 – нафтогазоконденсатних.

                                        У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7.

                                        На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С1 кількістю 9,833 млрд. м3 (0,99% від запасів України).

                                        На 19 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу за категоріями А+В+С1 кількістю 1,166 млрд. м3 (4,46%).

                                        Видобувні запаси нафти обліковуються на 21 об`єкті за категоріями А+В+С1 кількістю 11,267 млн. т (9,78%).

                                        Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах за категоріями А+В+С1 кількістю 2,283 млн. т (3,54% від запасів конденсату в Україні).

                                        Крім того, на території області розташовано 6 нафтогазоперспективних об`єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 15,483 млрд. м3, нафти - 0,113 млн. т.

                                        Запаси торфу підраховані на 198 родовищах кількістю 63,5 млн. т, з яких періодично розробляється 87 із запасами 58,3 млн. т.

                                        На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т.

                                        Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с.Новий Поділ Ічнянського району. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об`єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

                                        Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

                                        Питні та технічні підземні води в Чернігівській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів вод складає 514,80 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, 121,000 тис. м3/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Ніжинське, ділянка Ніжинська 1, запаси якої складають 47,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Бахмацьке, ділянка Бахмацька 1, запаси якої складають 19,500 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

                                        Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на двох ділянках. За наявною інформацією, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води Менське (2 свердловини) - власником однієї свердловини є санаторій "Остреч", другої - ТОВ “Нептун”. Родовище Березнянське (2 свердловини) - не експлуатується, власник свердловин ВАТ "Сан ІнБев Україна". Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 186,0 м3/добу за категоріями А+В+С1. Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні.

                                        Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

                                        Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об`єму підземних вод України.

                                        Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

                                        В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське.

                                        В області використовуються такі водоносні горизонти:

                                        • Четвертинний;

                                        • Харківський;

                                        • Бучацький;

                                        • Верхньокрейдяний;

                                        • Нижньокрейдяний.

                                        Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).

                                        Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов`язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

                                        Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту.

                                        Для доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

                                        Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінерально-сировинної бази області залишаються актуальними.

                                        Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат.

                                        Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння. Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин.

                                        Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища.

                                        За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр 22 підприємства З метою забезпечення комплексного геологічного вивчення надр, їх раціонального використання Держуправлінням проводиться розгляд матеріалів щодо надання у користування ділянок надр з відповідною метою. Протягом звітного періоду Держуправлінням здійснено опрацювання представлених на розгляд матеріалів щодо отримання спеціальних дозволів на право користування надрами та видано 6 екологічних карток на ділянки родовищ питних підземних вод ТОВ "Нептун" (м.Мена), ТОВ "Комунальник" (м.Н-Сіверський), ВАТ "Будіндустрія" (м.Чернігів), ДП "Новоборовицький спиртовий завод", ДП "Пластмас" ТОВ "ТД "Пластмас Прилуки" та вивчення торфового родовища "Березина" (Семенівський р-н) ПДРГП "Північгеологія",.

                                        Радіоекологічна безпека

                                        Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90.

                                        В області відсутні території, забруднені техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Техногенне забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС розподілено таким чином: цезієм-137 вище 1 Кі/км2, складає 177,2 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис.га, лісів - 74,735 тис.га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення території стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 2339,8 тис.га, в тому числі с/г угідь - 1782,915 тис.га, населених пунктів - 867 шт.

                                        Майже 1,8 тис. кв. км території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в т.ч. 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів.

                                        Таким чином, характеризуючи радіаційну ситуацію в області, слід зазначити, що вона є стабільною і на даний час не простежується дія факторів, що могли б призвести до її погіршення. В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела.

                                        За наявними в Держуправлінні даними, в зв’язку з реорганізацією, перепрофілюванням напрямків господарської діяльності, захороненням відпрацьованих ДІВ на спецкомбінатах, відмовою від використання джерел іонізуючого випромінювання деякими підприємствами, в області налічується 23 суб’єкти господарювання (крім медичних установ), які використовують в своїй діяльності 140 ДІВ та 2 суб’єкта діяльності у сфері використання ядерної енергії, у яких зберігаються 22 джерела іонізуючого випромінювання, які класифікуються як радіоактивні відходи.

                                        Для уточнення даних щодо наявності джерел іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації на території області в поточному році заплановано проведення інвентаризації радіоактивних відходів.

                                        На території області розташовано 3 пункти зберігання відходів дезактивації (ПЗВД), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське" (3,5 км на північний захід від с. Савинки), "Семенівське" (1,5 км на північний захід від с. Красні Лози), "Ріпкинське" (2,0 км на північний схід від с. Губичі), які розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення. Обсяги захоронених на них відходів не обліковуються. Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об’єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом. У зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування у 2009 році, регламентні роботи на ПЗВД «Ріпкинський», «Корюківський», «Семенівський» не виконувались

                                        Позитивні досягнення з вирішення основних екологічних проблем.

                                        1. За останні п’ять років за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища вивезено на знешкодження майже 222 тонни непридатних до використання пестицидів, що дало змогу звільнити 72 місця їх зберігання та зняти фактор соціальної напруги територій.

                                        2. Протягом останніх 3 років проведено санітарний ліквідаційний тампонаж 462 недіючих артсвердловин, що дало змогу запобігти забрудненню підземних водоносних горизонтів.

                                        3. Вжиття організаційних та адміністративних заходів, впровадження дієвих механізмів регулювання та нормування обсягів скидів стічних вод дало змогу на протязі 3 років зменшити обсяги скидів недостатньо очищених стічних вод на 6,23 млн.м3 та зменшити на 7,04 тис. тонн загальний скид забруднюючих речовин у водні обєкти.

                                        Висновки

                                        Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 32 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що майже 75% всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку.

                                        Найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів є підприємства комунального господарства, які підпорядковані місцевим органам виконавчої влади та підприємства молоко- та м’ясопереробної галузі.

                                        Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації, тощо.

                                        Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, В`юниця, Іченька, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати незворотної шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні.

                                        Слід констатувати прикрий факт, що кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду.

                                        Станом на 01.10.2010 року, з наявних 3568 артезіанських свердловин - 419 (11,7 %) не працює і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 138 - безгосподарських. Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища, зокрема на території бувшої В/Ч А-2816 в м. Прилуки Чернігівської області де на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів. В 2007 році ТОВ “ЕкоГідроГео” розроблений робочий проект “Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816”, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року, з них вартість будівництва складає 2237 тис. грн., обладнання – 376 тис. грн. Незважаючи на безсумнівну користь та необхідність реалізації вказаного проекту, джерела його фінансування на сьогодні не визначені.

                                        Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною.

                                        Нагальною проблемою є стан малих річок - Білоус, Стрижень, Парасючка, Бистриця, Іченька, Борзенка, Безіменний струмок - останнім часом вони перетворилися на продовження скиду з очисних споруд. Вміст забруднюючих речовин в річках Березівка (Корюківський р-н), Парасючка (Бахмацький р-н), Магістральний канал (Куликівський р-н), Білоус (Чернігівський р-н), Мена (Менський р-н), перевищує граничнодопустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення внаслідок відчутного впливу недостатньо очищених зворотних вод очисних споруд підприємств області. Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міста Чернігова.

                                        Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області стабілізувалась. В 2009 році кількість викидів становила 93,865 тис. тонн. В порівнянні з 2008 роком загальні викиди зменшились на 4,255 тис. т або на 4,5%.

                                        Обсяги викидів від пересувних джерел в 2009 році склали 50,892 тис. тонн, що на 2,808 тонн менше минулорічного показника.

                                        Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в області залишається КЕП "Чернігівська ТЕЦ". В 2009 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 17,105 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,635 тис. тонн (9,5%) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення використання твердого палива (вугілля) в порівнянні з минулим роком та зменшення на 55% використання природного газу.

                                        Забруднення атмосферного повітря області КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ "Фірми ТехНова" складають біля 30% від всіх стаціонарних джерел викидів області та біля 90% від викидів по місту Чернігову і незважаючи на вжиття підприємством заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий влад в загальному обсязі викидів області.

                                        Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо.

                                        Тверді побутові відходи (ТПВ), що утворюються в області, складуються на 26 полігонах та 739 звалищах. Вказані об’єкти займають площу понад 630 га.

                                        Дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по всій території області. Їх упорядкування проводиться в основному в весняний період під час проведення місячника благоустрою населених пунктів. Основна причина цього становища – відсутність коштів у органів місцевого самоврядування, на яких покладена ця ділянка роботи. На більшості об`єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров`я населення прилеглих територій.

                                        Будівництво об’єктів поводження з побутовими відходами в області майже не проводиться. Фінансування робіт по облаштуванню полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а із місцевих бюджетів по залишковому принципу та в разі крайньої необхідності. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення відходів).

                                        Органами міської влади не вживаються заходи по організації системи роздільного збирання відходів, що дало б змогу вилучати компоненти, які мають ресурсну цінність та значно зменшити навантаження на полігони ТПВ ресурси експлуатації яких не безмежні. Відходи споживання населенням продукції в тарі (упаковці), в основному, не вилучаються і не переробляються, система збору вторсировини розвинута дуже слабо і носить епізодичний характер.

                                        Найкраща ситуація щодо збирання та сортування побутових відходів склалася в промислових центрах області. В райцентрах, в основному, не вживаються заходи щодо створення систем збирання, сортування, побутових відходів та вилучення їх ресурсно-цінних компонентів. Основними причинами визначено: відсутність коштів у територіальних громад, відсутність спеціалізованих підприємств та складність отримання дозвільно-погоджувальних документів. Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в зазначених населених пунктах. У сільських населених пунктах області роздільним збиранням відходів та вилученням їх ресурсно-цінних компонентів взагалі не займаються. На територіях громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами.

                                        Для розв’язання проблем поводження з побутовими відходами в м.Чернігів та Чернігівському районі планувалося будівництво сміттєпереробного комплексу з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів, але через відсутність ефективного інвестора, на сьогодні, проект залишається не реалізованим.

                                        Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть 856,8 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які накопичувались протягом десятиліть на території області. Через невідповідність умов зберігання більшості пестицидів діючим екологічним та санітарним нормам вони справляють вагомий негативний вплив на довкілля та здоров’я населення. Протягом останніх років, внаслідок здійснення процесів економічної трансформації суспільства, велика кількість непридатних пестицидів перетворилась в безхазяйні відходи, практично залишившись поза доглядом та контролем. Залишається невирішеним питання знешкодження накопичених біля 130 тис. тонн рідких промислових токсичних відходів в ставках-накопичувачах м. Чернігова. Вирішення питання використання золи КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" в будівельній галузі - виробництво шлакоблоків, не зрушено з місця. Тому більше 2 млн. т золи, розміщених на 27 га заплави р. Десна, продовжують створювати небезпеку забруднення ґрунтових вод та річки.

                                        Одна з найактуальніших проблем Чернігівської області – є підтоплення території області. Від негативних процесів шкідливої дії поверхневих та підземних вод щорічно підтоплюються біля 1296 га (0,04 % від площі області).

                                        Кількість міст і селищ області зі сталими проявами підтоплення за останні 20 років зросла. Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер.

                                        Всього по області в населених пунктах налічується 29 зсувонебезпечних ділянок, загальною площею - 3,4 га.

                                        Ліси займають особливе місце в рослинному світі. Загальна площа земель лісогосподарського призначення області має тенденцію до зростання. У 2009 р. в порівнянні з 2008 загальна площа земель лісогосподарського призначення дещо збільшилась і становить 738,1 тис. га. Лісистість області становить 20,7%. Разом з тим, темпи зростання площі лісових земель є недостатніми. Основною проблемою є відсутність механізму передачі лісогосподарським підприємствам земель сільгосппризначення, на яких відбулося природне заліснення, а також значна кількість лісів та полезахисних лісових смуг, які не надані в користування. Це призводить до погіршення їх санітарного стану та безконтрольного вирубання. Вирішення даного питання наблизить відсоток лісистості до науково обґрунтованого рівня.

                                        По кількості заповідних об’єктів область посідає перше місце в Україні, але така значна кількість викликає певні труднощі щодо їх охорони і збереження. Однією з головних умов належної охорони та збереження об’єктів природно-заповідного фонду є установлення в натурі (на місцевості) їх меж. Станом на 01.10.2010 року в Чернігівській області встановлено в натурі (на місцевості з видачею правоустановчих матеріалів на землю) межі 398 (60%) об’єктів природно-заповідного фонду області, що займають площу 192,1 тис. га (70%). Роботи проведені головним чином на об’єктах закріплених за державними лісогосподарськими підприємствами. Дуже складно вирішується питання фінансування розробки проектів встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду розташованих на землях запасу.

                                        Назад

                                        Розробник : КП 'ІАЦ Чернігівської облради'    © Чернігівська облдержадміністрація