Територіальна державна інспекція праці у Чернігівській області

 

Поштова адреса : індекс 14000, м. Чернігів , вул. П`ятницька , 39, оф. 900

Телефон: 675-226

Адреса електронної пошти[email protected]

Структура та керівництво

 

 

До складу територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області входять:

- відділ контролю за додержанням законодавства про працю в Північній зоні ;

- відділ контролю за додержанням законодавства про працю в Південній зоні ;

- відділ інформаційного , аналітичного та нормативно-правового забезпечення.

Керівники територіальної державної інспекції праці

Начальник інспекції-

Головний державний інспектор праці області– Позняк Людмила Володимирівна

Перший заступник начальника інспекції- Дмитренко Антоніна Іванівна

 

Заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові - Кульбако Олександр Петрович

 

Начальник відділу контролю за додержанням законодавства про працю в Північній зоні- державний інспектор праці – Луцишина Вікторія Михайлівна

 

Начальник відділу контролю за додержанням законодавства про працю в Південній зоні-державний інспектор праці – Ячна Олена Олексіївна

 

Начальник відділу інформаційного, аналітичного та нормативно-правового забезпечення - державний інспектор праці – Загорнов Олександр Валерійович

 

Г Р А Ф І К
особистого прийому громадян керівниками територіальної
державної інспекції праці у Чернігівській області

 

N п/п Дні тижня Прізвище, ім`я, по-батькові керівника, який веде прийом Посада керівника, який веде прийом Години прийому
1. Понеділок Позняк Людмила Володимирівна Начальник інспекції
Головний державний інспектор праці області
09.00-13.00
2. Вівторок Луцишина Вікторія Михайлівна Перший заступник начальника інспекції 09.00-13.00
3. Середа Позняк Людмила Володимирівна Начальник інспекції
Головний державний інспектор праці області
09.00-13.00
4. Четвер Дворецька Алла Вікторівна Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Чернігівській області 09.00-13.00
5. П`ятниця Кульбако Олександр Петрович Заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові 09.00-13.00

Основними завданнями територіальної державної інспекції праці в області ( ТДІП ) є:

 

 

- забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням ; на випадок безробіття ( загальнообов’язкове державне соціальне страхування ) на підприємствах , в установах і організаціях і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб , які використовують найману працю ( роботодавці ) ;

- надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ТДІП відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції :

- здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування : планових , за дорученням керівників Держнаглядпраці, правоохоронних органів, а також за пропозицією голів обласної, районних державних адміністрацій , органів державної податкової служби, органів місцевого самоврядування, профспілкових та інших об’єднань громадян , за зверненнями громадян ;

- співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою впровадження положень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- забезпечує інформування населення щодо стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- надає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз’яснювальну та консультаційну роботу з питань, що належать до її компетенції;

- в установленому порядку веде прийом громадян, розглядає листи , заяви, скарги громадян , роботодавців з питань, що належать до її компетенції. При цьому посадові особи ТДІП не мають права виступати посередниками , арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів. При ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ДЕРЖАВНІЙ ІНСПЕКЦІЇ ПРАЦІ на підставі проекту розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні відкрито у березні 2006 року РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ ПРОТИДІЇ ПОШИРЕННЮ ВІЛ/СНІДУв сфері праці, основне завдання якого полягає у забезпеченні інформаційно-методичної підтримки та надання консультативної допомоги спеціалістам підприємств, установ, організацій області з питань профілактики ВІЛ/СНІДу в сфері праці та протидії дискримінації ВІЛ-інфікованих працівників.

Для надання оперативної консультаційної допомоги з вищевказаних питань спеціалістам суб»єктів господарської діяльності і пересічним громадянам області при Ресурсному центрі запроваджено «ГАРЯЧУ ЛІНІЮ» ПО ТЕЛ.603-800.

РОЗ’ЯСНЕННЯ
ЩОДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ
(КОНТРОЛЮ) У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» № 877-V
ВІД 05.04.2007 РОКУ

Відповідно до прикінцевих положень з 26 грудня 2007 року набув чинності Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон 877). Разом з тим, пунктом 1 статті 22 названого Закону визначено, що з 1 січня 2008 року набувають чинності частини перша та друга статті 5 цього Закону.

Держнаглядпраці та його територіальні державні інспекції праці є органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на підставі таких законів України.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 35 Закону України „Про оплату праці” зазначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Міністерство праці та його органи.

Статтею 27 Закону України „Про відпустки” також зазначено, що нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

На виконання вищеназваних законодавчих норм постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 № 1351 у складі Міністерства праці та соціальної політики було утворено Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю як урядовий орган державного управління в межах коштів, передбачених на утримання Міністерства праці та соціальної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.03 № 50 було затверджено чинне на сьогодні Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, яким визначені повноваження, права та обов’язки державних інспекторів праці.

Також, повноваження, права та обов’язки державних інспекторів праці Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці визначені, крім загальних законів, Кодексом України про адміністративні правопорушення та конвенціями Міжнародної організації праці (далі – МОП), ратифікованих законами України „Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” від 08.09.04 № 1985-ІУ та „Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві” від 08.09.04 № 1986-ІУ.

Одним із принципів здійснення державного нагляду (контролю), встановлених статтею 3 Закону 877, є принцип дотримання умов міжнародних договорів України. Крім того, з питань, врегульованих Законом 877, названі конвенції мають пріоритетне значення виходячи з наступного.

Статтею 15 Закону України “Про міжнародні договори України” зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Частиною 1 статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, деякі положення Закону 877 не можуть застосовуватись державними інспекторами праці у їх практичній роботі як такі, що не відповідають наступним нормам вищеназваних ратифікованих конвенцій Міжнародної організації праці.

1. Частина третя статті 4 Закону 877 щодо здійснення контрольних заходів лише у робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, не відповідає вимогам підпункту “а” пункту 1 статті 12 Конвенції № 81, яким надається державним інспекторам праці право проходити на підприємство у будь-яку годину доби.

Зазначене право пов’язане із необхідністю здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про працю щодо залучення працівників до надурочних робіт, виявлення фактів виконання трудових обов’язків громадянами, трудові відносини з якими не оформлені, та з інших відповідних питань трудового законодавства.

Крім того, правилами внутрішнього трудового розпорядку встановлюється виключно режим роботи працівників, який при застосуванні змінної роботи є відмінним від режиму роботи підприємства, тобто суб’єкта господарювання. Дотримання роботодавцем встановленого для працівників правилами внутрішнього трудового розпорядку режиму роботи та відпочинку має контролюватись державними інспекторами праці у будь-який час доби.

2. Частина одинадцята статті 4 Закону 877 щодо здійснення контрольного заходу у присутності керівника чи уповноваженої ним особи не відповідає пункту 2 статті 12 Конвенції № 81, яка дозволяє інспекторам праці не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві, якщо вони вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їх обов’язків, тобто ефективності здійснення контрольних заходів.

3. Частина дванадцята статті 4 Закону 877 щодо внесення перед початком перевірки запису до відповідного журналу не відповідає підпункту “а” пункту 1 та пункту 2 статті 12 Конвенції № 81, які надають право інспектору праці безперешкодно проходити на підприємство та у разі потреби не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві.

4.Частини перша та друга статті 5, частина третя статті 22 Закону 877 щодо формування плану контрольних заходів залежно від ступеня ризику господарської діяльності об’єкта перевірки для безпеки життя і здоров’я населення не відповідають вимогам статті 16 Конвенції № 81, відповідно до якої контрольні заходи проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства. При цьому, названою нормою міжнародного права не передбачено врахування рівня впливу господарської діяльності об’єкта перевірки на життєдіяльність населення чи працівників, або будь-яких інших критеріїв.

5. Частина четверта статті 5 Закону 877 щодо попереднього повідомлення суб’єкта господарювання про проведення контрольного заходу не відповідає підпункту “а” пункту 1 статті 12 Конвенції № 81, яким встановлено що відвідування проводиться без попереднього повідомлення.

6. Абзац другий частини першої та частина третя статті 6 Закону 877 щодо обов’язкової наявності у державного інспектора праці посвідчення (направлення) на проведення перевірки та необхідності надання суб’єкту господарювання копії документа, який є підставою для проведення перевірки, не відповідають вимогам підпункту “а” пункту 1 статті 12 Конвенції № 81 щодо права інспектора праці безперешкодно проходити на підприємство. Необхідність оформлення посвідчення (направлення) на проведення перевірки, ознайомлення суб’єкта господарювання з підставою проведення перевірки не дозволить йому оперативно реагувати на порушення законодавства про працю.

Крім того, пункт “с” статті 15 Конвенції № 81 зобов’язує інспектора праці вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги чи інформації на недоліки або порушення правових норм і утримуватись від повідомлення роботодавцю або його представнику інформації про те, що перевірка проводиться у зв’язку з отриманням такої скарги чи інформації.

Таким чином, інспектору праці заборонено повідомляти представнику суб’єкта господарювання про те, що перевірка проводиться на виконання доручення керівництва перевірити факти, викладені у скарзі певного громадянина чи у будь-якому іншому джерелі інформації про можливе порушення законодавства про працю.

7. Частини перша – п’ята статті 7 Закону 877 щодо необхідності оформлення наказу та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, абзац третій статті 10 Закону 877 щодо права суб’єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) одержувати від державних інспекторів праці копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, а також частина третя абзацу четвертого цієї ж статті щодо права не допускати державного інспектора праці до здійснення державного нагляду (контролю) у разі ненадання ним копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу не відповідають вимогам абзацу першого пункту 1 статті 12 Конвенції № 81, яким встановлено, що інспектор праці має бути забезпечений лише документами, що засвідчують його повноваження. Такими документами можуть бути службове посвідчення та копії нормативно-правових актів, які встановлюють повноваження, права та обов’язки державного інспектора праці. Оформлення всіх інших документів створює перешкоду інспектору праці негайно відвідати об’єкт перевірки та забезпечити дотримання роботодавцем вимог законодавства про працю.

Аналогічні норми викладені й у Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, зокрема, статті 16, 20, 21.

ГО Активне Суспільство України