З моменту набрання чинності декомунізаційних законів вже минуло понад 4 місяці. За цей час є певні успіхи у реалізації положень нормативно-правових актів, якими передбачено перейменування населених пунктів та вулиць, а також демонтаж пам’ятників.

Так, станом на 1 жовтня відповідно до закону перейменуванню на Чернігівщині підлягали близько 60 населених пунктів (щодо окремих з них уточнюється інформація в архівних установах). Майже у половині з них вже проведено громадські слухання, щодо 11 – прийнято рішення про перейменування. Проте, поки що лише щодо 2 сіл (Червоноармійське та Дзержинського Бобровицького району) подано пропозиції до Верховної Ради України.

Наразі в області нараховується 600 населених пунктів, у яких є об’єкти топоніміки, що підпадають під дію закону. У понад 300 селищах та селах розпочато процес перейменування вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, проведено громадські слухання, здійснюється підготовка проектів відповідних рішень. У 56 населених пунктах прийнято рішення про перейменування 132 об’єктів топоніміки. Найбільш активно перейменовують вулиці у Бахмацькому, Бобровицькому та Козелецькому районах.

Поки що складною ситуація залишається довкола демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків. У 49 населених пунктах області мають бути демонтовані 82 таких об’єкти. Окрім тих пам’ятників, які були демонтовані громадськими активістами, демонтаж фактично не проводиться.

Продовжує активно працювати експертна група з декомунізації при комісії Чернігівської облдержадміністрації. Так, 16 вересня члени групи на чолі з її координатором Василем Чепурним відвідали місто Щорс, де взяли участь у громадських слуханнях. Експерти намагалися аргументовано переконати противників декомунізації у необхідності та невідворотності перейменування міста. Окремо прозвучав заклик до місцевих політиків відокремити політичну боротьбу на виборах до органів місцевого самоврядування від декомунізації.

Члени експертної групи за участі спеціалістів обласного департаменту та міського управління культури окремо вивчили питання про меморіальні таблички та пам’ятні знаки, подали свої рекомендації. Проведено нараду з представниками районних державних адміністрацій, що займаються виконанням закону про декомунізацію.

Чернігівська облдержадміністрація сприяє поширенню усіх інформаційно-методичних і роз’яснювальних матеріалів Українського інституту національної пам’яті щодо об’єктів і особливостей проведення декомунізації для органів влади і ЗМІ.

На допомогу всім зацікавленим ще влітку цього року на сайті Чернігівської облдержадміністрації створено окрему рубрику «Декомунізація на Чернігівщині».

Серед основних причин, які викликають спротив процесу декомунізації у мешканців області, — хибна думка щодо необхідності заміни документів через перейменування населених пунктів та вулиць. Не всі розуміють, що документи, які засвідчують право власності фізичних або юридичних осіб на об’єкти нерухомого майна, залишаються чинними. Також населення не обізнано в тому, що змінювати реєстрацію місця проживання спеціально на виконання цього закону не треба.

Окрему заяву з цього приводу зробила Центральна виборча комісія. Надано роз’яснення, що розбіжність у назві вулиці в списку виборців та паспорті громадянина, спричинена перейменуванням, не може бути перешкодою для реалізації права голосу. Зокрема, на місцевих виборах 25 жовтня цього року.

Також варто зазначити, що вже найближчим часом представниками Українського інституту національної пам’яті буде підготовлено електронний збірник «Декомунізація: що і чому перейменовувати та демонтувати?». За словами науковців, у виданні окрему увагу буде приділено особливостям процедури перейменування населених пунктів. Окремо буде висвітлено питання перереєстрації транспортних засобів фізичних осіб.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації