Шепелюк Олексій Борисович

Народився 19 травня 1977 року у місті Ніжині Чернігівської області.

У 1994 році закінчив Ніжинську середню школу № 3.

Після закінчення навчання вступив до Харківського військового університету.

З 1998 року проходив військову службу командиром зенітно-ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону у складі 51-ої Окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України (13-й армійський корпус Сухопутних військ ЗСУ, місто Володимир-Волинський Волинської області).

Майор ЗСУ О. Шепелюк загинув 25 серпня 2014 року у районі селища Кутейниково Амвросіївського району Донецької області.

24 серпня 2014 року у районі Старобешево — Кутейниково через український кордон був здійснений прорив російських військ. У результаті їхнього наступу на територію України 51-ша бригада була оточена. Було вирішено йти на прорив з оточення. О. Шепелюк разом з майором О. Кандесюком очолили авангард групи прориву.

Група потрапила у засідку. У результаті бою О. Кандесюк отримав кілька важких поранень. О. Шепелюк намагався винести бойового побратима з-під вогню, але сам був тяжко поранений.

За словами очевидців, поранених українських бійців оточили більше десятка російських десантників з метою захоплення у полон.

Українські офіцери О. Кандесюк та О. Шепелюк підірвали себе гранатами разом з ворогами.

О. Шепелюк був похований у місті Дніпропетровську як невідомий солдат.

Після проведення генетичних експертиз у липні 2015 року тіло О. Шепелюка було ідентифіковане.

Похований у місті Ніжині.

Указом Президента України № 553 від 22 вересня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).